Діалог з адвокатом в очікуванні податкової перевірки
Податкова перевірка спричинює чималий стрес для бухгалтера, а податківці іноді цим зловживають і трактують норми законодавства у свій бік. Перегляньте ситуації, що склалися у ваших колег. Можливо, серед них знайдете і свою
Розглянемо запитання із адвокатської практики, що стосуються податкових перевірок, РРО-штрафів і повернення помилково сплачених податків.
Так, законні. На сьогодні вносити зміни до плану-графіка перевірок можна щомісяця (пп. 69.35 підрозд. 10 розд. XX Податкового кодексу України; ПК).
У пункті 1 статті 17 Закону про РРО передбачений штраф у розмірі 150% вартості товарів (робіт, послуг), що їх продали з порушеннями, встановленими в цьому пункті, — за кожне наступне вчинене порушення.
Отже, в результаті буквального аналізу зазначеної норми доходимо висновку, що збільшену ставку штрафу застосовують не за власне факт, що орган контролю повторно виявив порушення або застосував штрафні санкції, а за повторне вчинення однотипних протиправних діянь.
Так трактують і податкові органи.
Натомість є судова практика, яка свідчить і про інші можливості.
…контролюючий орган застосував… штраф у розмірі 150 відсотків вартості проданих з порушеннями товарів. Такий штраф у цьому випадку не може застосовуватися, оскільки він передбачений за повторне вчинення правопорушення. Повторним вважається порушення, вчинене після притягнення особи до відповідальності за порушення того ж виду. У період з 05.04.2023 по 18.04.2023 контролюючим органом одночасно проводилося сім фактичних перевірок ТОВ «АПЕЛЬМОН ПРАЙМ» з однакових підстав та за результатами перевірок встановлені однакові порушення а саме: «встановлено випадки створення в РРО розрахункових документів при продажу алкогольних напоїв, які повинні маркуватися марками акцизного податку (далі МАП), без реквізитів МАП. У відповідній графі почекових даних РРО відсутня інформація про серію та номер МАП». Період вчинення правопорушень — у п’ятьох актах вказано: з липня 2022 по серпень 2022 року, у двох актах вказано: з липня 2022 по вересень 2022 року. Оскільки фактичні перевірки магазинів позивача проводилися одночасно, і актами перевірок встановлені однотипні порушення, жодне з них не може вважатися повторним щодо іншого. До того ж порушення не можуть одночасно бути повторними по відношенню одне до одного*.
Отже, в цій справі суди поклали в основу «повторності» факт попереднього притягнення платника до відповідальності за аналогічне порушення.
У загальному випадку — не потрібен. Детальну відповідь на це запитання знаходимо в абзаці першому статті 9 Закону про РРО:
Реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються:
1) при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного суб’єкта господарювання.
У ПК читаємо:
Платники єдиного податку зобов’язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки:
8) у разі наявності податкового боргу у розмірі, що перевищує суму, визначену абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів — в останній день другого із двох послідовних кварталів;
Реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу;
Тобто анулювання статусу платника ЄП законодавець прив’язав до факту наявності податкового боргу (на суму понад 3060 грн) протягом двох послідовних кварталів.
…податковий борг — сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
…крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов’язання та/або пені вважається узгодженою.
Платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Отже, оскільки ФОП не подавав декларацій про результати своєї діяльності, то відсутні нарахування податкових зобов’язань і факти наявності податкового боргу протягом двох кварталів. З огляду на викладене вважаємо, що наразі підстав для анулювання статусу платника ЄП немає.
Предмет перевірки обмежений підставою, з якої її призначили. Тому, з одного боку, в цій ситуації податковий орган не має жодних законодавчих підстав проводити комплексну перевірку. З іншого — якщо компанію у встановленому законодавством порядку включать до плану-графіка планових перевірок, зазначене питання можуть дослідити в межах планової перевірки.
Закцентуємо вашу увагу на статті 43 ПК. Вона регламентує умови повернення помилково сплачених грошових зобов’язань:
- якщо платник має податковий борг, помилково та/або надміру сплачену суму грошового зобов’язання повертають на його рахунок лише після того, як він повністю погасить такий податковий борг (п. 43.2 ПК);
- платник податків подає заяву про таке повернення протягом 1095 днів від дня, коли помилково сплатив кошти (п. 43.3 ПК);
- у заяві платник має зазначити напрям перерахування коштів —
- на свій рахунок у банку, небанківському надавачі платіжних послуг;
- єдиний рахунок (у разі його використання);
- на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, справляння яких контролюють органи контролю, незалежно від виду бюджету;
- повернення коштів у готівковій формі, якщо платник не має рахунку в банку, небанківському надавачі платіжних послуг (п. 43.4 ПК);
- орган контролю не пізніше ніж за 5 робочих днів до сплину 20-денного строку із дня, коли платник подав заяву, готує висновок про повернення належних сум коштів із відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган контролю несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасну передачу для виконання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку (п. 43.5 ПК).
Отже, встановлений порядок не передбачає результатів документальної перевірки як підстави для повернення помилково сплаченої суми податку. Окрім того, в ПК визначені конкретні строки, за порушення яких передбачена відповідальність ДПС.
У пункті 81.1 ПК читаємо:
Посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред’явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) або об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи — платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці — адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися...
Очевидно, що наведені норми (як і будь-які інші) не пов’язують початок перевірки з датою приходу інспекторів на перевірку. Ба більше, в наказі чітко зазначений термін початку перевірки — із 15.11.2023.
Окрім того, наказ про призначення перевірки видає і підписує керівник (його заступник або уповноважена особа). Тобто саме ці особи визначають дату початку перевірки в наказі, а не інспектори-ревізори своїм візитом.
