Платіжні термінали — 2024: базові правила та чотири ситуації з практики
- Дізнайтеся, яка кількість населення у місці торгівлі
- Встановіть POS-термінал або платіжний застосунок
- Розберіться з картковими оплатами за QR-кодами
- Остерігайтеся чималих штрафних санкцій
Із 1 січня 2024 року збільшиться кількість суб’єктів господарювання, які мають забезпечити покупцям можливість розрахуватися у безготівковий спосіб. Перегляньте, чи ви не потрапили до списку.
Розберемо практичні ситуації застосування платіжних терміналів.
Хто зобов’язаний встановити термінал із 1 січня 2024 року
Із 01.01.2024 перелік суб’єктів господарювання, які мають давати змогу розрахуватися безготівково, поповниться торговцями, які провадять господарську діяльність у населених пунктах, де чисельність населення — від 5 до 25 тис. осіб (пп. 2 п. 1 Постанови № 894).
Під виняток потрапили фізичні особи — підприємці на єдиному податку першої групи, які торгують із використанням торговельних автоматів, провадять виїзну/виносну торгівлю, продають власноруч вирощену або відгодовану продукцію. Вони поки що можуть працювати без платіжного термінала.
Із 1 січня картки мають приймати торговці з населених пунктів, де мешкає понад 5 тис. осіб
Додаткові воєнні пільги: вимога проводити карткові розрахунки не стосується торговців, які провадять господарську діяльність на територіях тергромад, розташованих у районі проведення воєнних/бойових дій, або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні/блокуванні. Вони зможуть не встановлювати платіжних терміналів ще протягом трьох місяців після того, як припиняться воєнні/бойові дії на таких територіях та/або ці території будуть деокуповані чи звільнені від оточення/блокування (п. 2 Постанови № 894).
Платіжний термінал не використовують окремо, оскільки він не формує і не видає розрахункових документів, а лише квитанції платіжних терміналів. Тому використовуйте платіжні термінали разом із РРО або програмним РРО. Подбайте, щоб платіжних терміналів було не менше, ніж 50% кількості РРО.
Унаочнити інформацію допоможе Пам’ятка.
Чи потрібен «живий» платіжний термінал
Звернімося до Закону про захист прав споживачів:
Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця/виконавця форм/видів розрахунків, установлених законодавством України.
Продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати. Заборонено в будь-який спосіб обмежувати можливість споживача розраховуватися безготівково, якщо згідно із законодавством продавець має забезпечити таку можливість.
Встановіть термінал або платіжний застосунок, щоб клієнт мав можливість розрахуватися безготівково
Аналогічні правила прописані в Законі про платіжні послуги. Торговці зобов’язані забезпечувати можливість розраховуватися безготівково за продані товари або надані послуги, в т. ч. за допомогою електронних платіжних засобів та/або платіжних застосунків, та/або платіжних пристроїв (п. 28 ст. 38 Закону про платіжні послуги).
Як бачите, йдеться не лише про надання можливості розрахуватися електронним платіжним засобом — підійдуть і платіжні застосунки та/або пристрої. Торговцеві, який працює з РРО, достатньо забезпечити один спосіб безготівкових розрахунків, наприклад, запропонувати розрахуватися платіжною карткою:
- через POS-термінал;
- платіжний застосунок.
Тобто фактична наявність платіжного термінала — не обов’язкова.
Чи проводити через РРО і термінал оплати за QR-кодом
Усе залежить від того, що саме ви зашифрували в тому QR-коді.
карткові реквізити
Якщо в QR-коді закодували реквізити будь-якого електронного платіжного засобу, проводьте операцію через РРО та платіжний термінал. Чому так? РРО використовують під час розрахункових операцій. Розрахункова операція — це приймання готівки та платіжних карток у розрахунок за товари, роботи або послуги (п. 1 ст. 3 Закону про РРО). Тут усі пазли зійшлися — маємо розрахункову операцію, значить, її слід провести через РРО та платіжний термінал.
реквізити IBAN
Якщо в QR-коді закодували реквізити у форматі IBAN, проводити операцію через РРО не потрібно. Річ у тім, що в такому разі кошти з одного поточного рахунку переказують на інший поточний рахунок. Це безготівковий розрахунок, але — не картковий. Тому Закон про РРО тут ні до чого, оскільки немає розрахункової операції. Платіжного термінала також не застосовуйте — розрахунок вже пройшов у банку.
Чи потрібен платіжний термінал інтернет-торговцям
Ні, тут інша ситуація. Клієнти інтернет-магазину мають кілька варіантів оплати.
розрахунок на сайті
Якщо покупці наперед оплатили товар на сайті через платіжні системи, проведіть операцію через РРО. У фіскальному касовому чеку зазначте форму оплати «Картка» або її аналоги. Можливість розрахуватися карткою забезпечена через платіжний застосунок, тож вимогу Постанови № 894 виконали — додатково встановлювати POS-термінал не потрібно.
розрахунок у поштовому відділенні
Покупець може обрати доставку товару Укрпоштою з оплатою там же — післяплатою. Тут готівку або банківську карту прийме поштовий оператор, значить, він видасть чек РРО на оплату (п. 3 ст. 13 Закону про електронну комерцію). І там же застосують POS-термінал.
розрахунок у відділенні «Нової пошти»
Товари згідно з договором про надання послуг можете відправляти будь-яким експедитором / логістичною компанією в Україні, які не мають статусу ані кур’єра, ані перевізника, не є учасниками відносин купівлі-продажу, не передають право власності на товар і не беруть участі в розрахунку за нього. У такому разі перш ніж відправити товар, сформуйте фіскальний касовий чек і покладіть у коробку з товаром, коли передаєте його експедитору / логістичній компанії. Запрограмуйте в чеку форму оплати «післяплата», «кредит», «відстрочення платежу». Але знов-таки ваше підприємство ані готівки, ані карток у розрахунок не приймає, тому платіжного термінала не застосовуйте.
Чи передбачений штраф за відсутність POS-термінала
За порушення перелічених вимог передбачена адміністративна відповідальність за статтею 163-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Так, якщо не забезпечили можливість розраховуватися за товари та послуги з використанням електронних платіжних засобів, ФОПа або посадових осіб юридичної особи оштрафують. Розмір штрафу становить від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (нмдг). Це еквівалентно 1700—3400 грн за перше порушення. Повторний косяк протягом року коштуватиме дорожче — від 500 до 1000 нмдг, тобто від 8500 до 17 000 грн.
Як бачите — штрафи чималі. Тому варто добре розібратися, в яких ситуаціях слід надати покупцям змогу розрахуватися у безготівковий спосіб.
