П’ять запитань про перерахунок ПДВ за 2023 рік

Річний перерахунок ПДВ обов’язковий для платників, які придбавають із ПДВ товари, послуги, необоротні активи, що їх використовують як в оподатковуваній, так і неоподатковуваній діяльності. Про його правила ми вже розповідали разом із прикладами. Цього разу приділимо увагу окремим моментам, що можуть виникнути під час ПДВ-розрахунку за минулий 2023 рік.

Відкладений податковий кредит за ПН

Чи потрібно нараховувати податкові зобов’язання за статтею 199 Податкового кодексу України (ПК) та перерозподіляти ПДВ, якщо включити до податкового кредиту наступного періоду суму за податковою накладною (ПН) на придбання товарів, яку отримали від постачальника у грудні 2023 року? Товари використали в оподатковуваній діяльності та у звільнених від ПДВ операціях.

Якщо є підстави відображати податковий кредит із ПДВ за придбаннями подвійного призначення, у тому самому періоді маєте нарахувати розподільчі зобов’язання незалежно від того, чи включили сплачену/нараховану суму ПДВ до податкового кредиту (ЗІР, категорія 101.14). Тут підставою є отримана від постачальника ПН, зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Тому навіть якщо вирішили не показувати податковий кредит за зареєстрованою ПН у грудні 2023-го і відобразити його у наступних звітних періодах з урахуванням 365-денного строку формування, все одно мали нарахувати розподільчі зобов’язання і не пізніше ніж в останній день звітного періоду (31.12.2023) скласти зведену ПН на загальну суму частки ПДВ, що сплатили/нарахували під час придбання товарів. Частка ПДВ має відповідати частці використання таких товарів/послуг у неоподатковуваних операціях. Зареєструвати таку зведену ПН слід протягом 20 календарних днів після останнього календарного дня місяця, коли її склали. Тобто до 20.01.2024 включно.

Безоплатна передача на користь ЗСУ

Чи потрібно проводити ПДВ-розподіл, якщо товари безоплатно передали військовій частині?

Тут маємо справу з нормою пункту 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК. Вона передбачає, що тимчасово, протягом дії воєнного стану, товари, зокрема, придбані в оподатковуваних ПДВ операціях та передані у державну чи комунальну власність, у т. ч. на користь добровольчих формувань територіальних громад, а також надані на користь інших осіб для потреб забезпечення оборони України під час воєнного, надзвичайного стану, не вважають такими, що платник використав у не оподатковуваних ПДВ операціях або не господарській діяльності.

Також встановлено, що не є постачанням товарів і послуг без­оплатна (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передача/надання товарів і послуг, зокрема, ЗСУ, Нацгвардії України, СБУ, теробороні, іншим військовим формуванням, військовим частинам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів держбюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави. Виняток — коли таке постачання товарів і послуг оподатковують за нульовою ставкою ПДВ.

Норма пункту 32-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПК передбачає, що до наведених у цьому пункті операцій норми пункту 198.5 ПК не застосовують. Водночас нічого не зазначено про те, що до них не застосовують норми пункту 199.1 ПК.

Утім, вважаємо, що коли безоплатно передаєте товари військовій частині, проводити ПДВ-розподіл не потрібно. Адже є пряма вказівка, що товари, безоплатно передані одержувачам, визначеним у названому пункті, не вважають такими, що використані в не оподатковуваних ПДВ операціях або не господарській діяльності платника податку. А ПДВ-розподіл проводять саме за умови використання придбаних товарів в операціях, що їх частково оподатковують, а частково — ні (п. 199.1 ПК). Але зважаючи на те що офіційних роз’яснень контролерів із цього питання досі не було, є сенс перестрахуватися та звернутися по індивідуальну податкову консультацію (ІПК).

Разове пільгове постачання

Протягом року платник ПДВ мав лише одну звільнену від ПДВ операцію — здавав металобрухт. Чи обов’язково робити ПДВ-розподіл за статтею 199 ПК?

Правила та умови для ПДВ-розподілу встановлені у статті 199 ПК. Розподіляти ПДВ маєте, якщо:

• проводили оподатковувану та неоподатковувану діяльність,
• придбавали товари, що їх одночасно використовували в оподатковуваній та неоподатковуваній діяльності;
• маєте право на податковий кредит за придбаннями подвійного призначення.

Постачання металобрухту звільнене від оподаткування ПДВ (п. 23 підрозд. 2 розд. ХХ ПК). Тобто поряд з оподатковуваною діяльністю провадили неоподатковувану. Тому за придбаннями подвійного призначення з правом на податковий кредит маєте розподіляти вхідний ПДВ виходячи з частки використання в неоподатковуваних операціях.

Якщо минулого року не проводили ПДВ-розподілу, розрахуйте частку використання в неоподатковуваних операціях у рядку 2 таблиці 1 додатка 6 до декларації з ПДВ за підсумками місяця, у якому вперше провели пільговані постачання. Тобто виходячи з обсягів операцій лише одного місяця — того, в якому в рядку 5 декларації з ПДВ відобразили неоподатковувану операцію. Якщо частка використання в неоподатковуваних операціях у загальному обсязі постачань буде не меншою за 0,01% (графа 7 рядка 2 таб­лиці 1 додатка 6), нарахуйте розподільчі зобов’язання за статтею 199 ПК, складіть і зареєструйте зведену ПН. А за результатами року — зробіть ПДВ-перерахунок виходячи з оподатковуваних і неоподатковуваних обсягів постачань за весь рік (січень — грудень)*.

Розрахунки робіть з урахуванням правила округлення до двох знаків після коми.

У цій ситуації сума податку, яку визначите за результатами річного перерахунку, зменшуватиме суму податкових зобов’язань, оскільки обсяг оподатковуваних постачань за рік буде більший за незмінного обсягу пільгового постачання. На цю суму слід скласти і зареєструвати розрахунок коригування (РК) до зведеної ПН. При цьому потрібно подати додаток 6 із заповненим рядком 3.1 до декларації з ПДВ за грудень 2023 року. А разом із декларацією за січень 2024-го — із заповненим рядком 1 у таблиці 1 додатка 6.

Розраховану частку застосовуйте протягом 2024 року в разі проведення неоподатковуваних постачань.

Якщо не проведете ПДВ-роз­поділ, наразитеся не лише на штраф за відсутність зведеної ПН на вимогу статті 199 ПК, а й на донарахування податкових зобов’я­зань зі штрафними санкціями та пенею.

Гранична дата реєстрації розподільчого РК

Коли потрібно зареєструвати РК до зведених ПН за пунктом 199.1 ПК, що їх склали протягом 2023 року?

Якщо за результатами ПДВ-перерахунку виявилося, що частка, яку протягом року застосовували для нарахування розподільчих зобов’язань, відрізняється від визначеної за результатами річного перерахунку, відкоригуйте зведені ПН, складені за статтею 199 ПК. Скласти такі РК потрібно не пізніше ніж останній день грудня — 31.12.2023, а зареєструвати — до 20.01.2024.

Адже строки реєстрації зведених ПН, складених за операціями згідно з пунктами 198.5 та 199.1 ПК, і РК до них визначені в пункті 201.10 ПК. І до них не застосовують тимчасових строків реєстрації на період дії воєнного стану і шести місяців після його закінчення, встановлених у пункті 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК.

Отже, РК до зведених ПН, що їх складають унаслідок річного перерахунку ПДВ, потрібно зареєструвати протягом 20 календарних днів після останнього календарного дня місяця, в якому їх склали. Тобто до 20.01.2024 включно.

Результати коригування маєте відобразити у декларації з ПДВ за грудень 2023-го незалежно від того, чи зареєстрували такі РК. У додатку 1 до декларації слід відобразити лише ті РК на збільшення зобов’язань, яких вчасно не зареєстрували.

Штраф за несвоєчасну реєстрацію розподільчого РК

Який штраф передбачений за несвоєчасну реєстрацію РК до зведених ПН на розподільчі зобов’язання?

Тимчасові штрафи у зменшеному розмірі, встановлені в пункті 90 підрозділу 2 розділу XX ПК, ніяк не стосуються ані зведених ПН для нарахування розподільчих ПДВ-зобов’язань, ані РК до них.

Граничний строк їх реєстрації встановлений у пункті 210.10 ПК. У разі порушення цього строку контролери застосовуватимуть штрафи у загальному розмірі згідно з пунктом 120-1 ПК. Тобто 2% обсягу постачання без ПДВ, але не більше ніж 1020 грн.

А якщо податківці встановлять, що РК за наслідками річного перерахунку не зареєстрували, штраф сягне 5% обсягу постачання (без ПДВ), але не більше ніж 3400 грн.