Облікова політика — 2023: як внести зміни й на що зважити

Облікова політика — це сукупність принципів і методів, якими користується підприємство, коли веде бухоблік, складає та подає фінзвітність (ст. 1 Закону про бухоблік). За принципом послідовності підприємства мають застосовувати її постійно, рік у рік (ст. 4 Закону про бухоблік). А коли є потреба, облікову політику змінюють.

Коли і як задокументувати зміни

Облікову політику підприємства вибудовують за вимогами НП(С)БО, галузевих методрекомендацій і Методрекомендацій № 635.

Переглядайте облікову політику, коли:

• змінюються —

• статутні вимоги підприємства;
• вимоги органу, що затверджує НП(С)БО, тобто Мінфіну;

• зміни дадуть змогу більш достовірно відображати госпоперації в бухобліку та фінзвітності (п. 9 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»).

Важливо! Фіксуйте в обліковій політиці лише ті принципи оцінки і методи обліку, які передбачають декілька варіантів на вибір підприємства або щодо яких є невизначеність (п. 1.3 Методрекомендацій № 635). Одноваріантні вимоги та норми стандартів не дублюйте.

Як правило, облікову політику змінюють з початку року, тобто станом на 1 січня (п. 3.2 Методрекомендацій № 635). Але не заборонено вносити зміни й на іншу дату протягом року. Із цим погоджується і Мінфін. Зміни застосовуйте з дати видання наказу або з дати набрання чинності змінами, яку зазначили в наказі про їх внесення (п. 3.4 Методрекомендацій № 635).

Якщо обсяг змін охоплює значну частину тексту або вони істотно впливають на зміст облікової політики, викладіть наказ у новій редакції (п. 3.4 Методрекомендацій № 635). Коли зміни незнач­ні — відкоригуйте положення чинного наказу про облікову політику у відповідному розпорядчому документі.

Інформацію про зміну облікової політики наведіть у примітках до річної фінзвітності в один зі способів:

• опишіть у довільній формі;
• долучіть до звітності копію розпорядчого документа (п. 3.5 Методрекомендацій № 635).

Як показати зміну

облікової політики

Зміну облікової політики показують ретроспективним або перспективним методом.

Ретроспективний метод застосовуйте щодо подій та операцій із моменту їх виникнення (п. 11 НП(С)БО 6).

Ретроспективний метод трудомісткий, адже доведеться перерахувати всі минулі операції та події так, ніби їх від початку відображали в обліку та фінзвітності згідно з новою обліковою політикою. Якщо через зміну облікової політики змінюються доходи та/або витрати минулих періодів, покажіть такі зміни через коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року (п. 12.1 НП(С)БО 6). Коли на початок року є сальдо непокритого збитку, відкоригуйте його суму.

Щоб показати зміну:

• складіть бухдовідку з обов’язковими реквізитами первинки (ч. 2 ст. 9 Закону про бухоблік);
• зробіть проведення за відповідним субрахунком до рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» у кореспонденції з рахунками класів 1—6. Перерахуйте їх залежно від зміни облікової політики.

За звітний рік відкоригуйте:

• Баланс (форми № 1, № 1-м або № 1-мс) — на суму коригування змініть показник графи 3 «На початок звітного періоду» рядка 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», а також рядок, що кореспондує із цією сумою;
• Звіт про фінансові результати (форми № 2, № 2-м або № 2-мс) — на суми доходів/витрат минулого року — показник графи 4 «За аналогічний період попереднього року»;
• Звіт про рух грошових коштів (форма № 3 або № 3-н) — на суму, що стосується показників минулого року, — показник графи «За аналогічний період попереднього року»;
• Звіт про власний капітал (форма № 4) — на суму коригування — показник графи 7 рядка 4005 «Зміна облікової оцінки»;
• Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5) — відповідні показники на початок року.

Складіть виправлену фінзвітність за попередні періоди, адже законодавство не визначає строку давності для виправлення минулорічної фінзвітності. Зазвичай правки вносять до звітів за останніх три роки або лише минулий рік. Оскільки строки законодавчо не визначені, пропишіть їх у наказі про облікову політику підприємства.

Чи обов’язково повторно подавати до органів статистики чи ДПС фінзвітність, яку відкоригували через зміну облікової політики? Закон про бухоблік визначає право, а не обов’язок подавати виправлену фінзвітність (ч. 6 ст. 14 Закону про бухоблік).

Податківці наполягають, аби платники податку на прибуток повторно подавали фінзвітність разом з прибутковою декларацією (ЗІР, підкатегорія 102.20.02). Проте ретроспективні зміни у фін­звітності не є помилкою. Із цим податківці погоджуються¹. Тож подавати відкориговану фінзвітність за минулі роки не потрібно ані органам статистики, ані фіскалам.

Якщо перерахувати нерозподілений прибуток / непокритий збиток на початок звітного року проблематично — скористайтеся перспективним методом.

За перспективного методу зміни облікової політики поширюються лише на ті події та операції, що відбуваються після дати її зміни (п. 13 НП(С)БО 6).

Якщо змінюєте облікову політику перспективно, покажіть зміни в обліку та фінзвітності аналогічно до зміни облікових оцінок.

облікових оцінок

Переважно бухоблікові зміни стосуються облікових оцінок. Облікова оцінка — це попередня оцінка, якою підприємство послуговується з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами (п. 3 НП(С)БО 6).

Обліковими оцінками є:

• строк корисного використання необоротних активів;
• ліквідаційна вартість необоротних активів;
• метод амортизації необоротних активів;
• вартісна межа для класифікації малоцінних необоротних матеріальних активів тощо.

Зверніть увагу! Якщо не можете відрізнити зміну облікової політики від зміни облікової оцінки, покажіть її як зміну облікової оцінки (п. 14 НП(С)БО 6).

Наслідки зміни облікової оцінки включіть до звіту про фінрезультати в тому періоді, в якому сталася зміна, а також у наступних періодах, якщо зміна впливає на ці періоди (п. 8 НП(С)БО 6). Зміни покажіть за тією самою статтею звіту про фінрезультати, за якою раніше показували доходи/витрати, пов’язані з об’єктом такої оцінки (п. 7 НП(С)БО 6).

Нову облікову політику починайте застосовувати з дати її зміни. Перерахунку минулих періодів не проводьте.

Які зміни врахувати

Минулий рік був багатий на зміни в нормативно-правових актах, у т. ч. тих, що регулюють методику обліку. Урядовці продовжують приводити НП(С)БО у відповідність до міжнародних стандартів або вносити косметичні правки.

оновіть робочий план рахунків

Робочий план рахунків є додатком до наказу про облікову політику. Врахуйте в ньому зміни до НП(С)БО та Інструкції № 291. А саме:

• приберіть згадку про субрахунок 289, якщо користувалися ним для обліку транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ). Натомість ТЗВ, пов’язані з доставкою кількох найменувань, груп, видів запасів, узагальнюйте за групами запасів на окремому субрахунку 200 «ТЗВ на запаси» або окремому додатковому субрахунку, наприклад 2011 «ТЗВ на сировину та матеріали» (п. 5.5 Методрекомендацій № 2);
• вилучіть рахунок 85 «Інші витрати», якщо обліковуєте витрати одночасно на рахунках класів 9 «Витрати діяльності» та 8 «Витрати за елементами»;
• перевірте, чи відповідають склад рахунків та їх назви у робочому плані рахунків Плану рахунків та Інструкції № 291.

перегляньте склад форм первинних документів і графік документообігу

Перевірте перелік типових форм первинних документів, якими користуєтеся. Приберіть згадку про типові форми, що втратили чинність. Адже ще восени 2021 року Держстат своїм наказом скасував значну частину наказів про застосування типових форм обліку.

В оновленому наказі про облікову політику наведіть перелік форм і бланків первинки, що розробили власноруч. Відповідно, перегляньте і затверджений графік документообігу, що є обов’язковим додатком до наказу про облікову політику.

додайте пункт про перегляд параметрів обліку основних засобів на кінець року

Улітку минулого року Мінфін передбачив порядок перегляду строку корисного використання, ліквідаційної вартості й методу амортизації основних засобів (ОЗ) на кінець року в разі зміни економічних вигід від їх використання (п. 25 НП(С)БО 7 «Основ­ні засоби»).

Наведіть причини зміни економічних вигід від використання ОЗ та склад комісії, яка моніторитиме інформацію. Ці обов’язки можете покласти на членів комісії, яка відповідає за операції з ОЗ та закріпіть це в розпорядчому документі.

Окрім цього, минулий рік додав низку змін у нормативці для агропідприємств і компаній, що складають консолідовану фінзвітність. На них також зважте, коли оновлюватимете наказ.

уточніть інформацію про програму автоматизації обліку, якою користуєтеся

Свої корективи привносять і воєнні реалії. Адже нормативку розробляли для обліку в мирні часи. Вихід — пропишіть воєнні облікові нюанси в наказі про облікову політику.

Юрособа на свій розсуд обирає форму ведення бухобліку та спосіб оброблення облікової інформації — вручну або автоматизовано. У наказі про облікову політику зазвичай наводять програму автоматизації обліку, якою послуговуються. Якщо обрали вітчизняний продукт і позбулися ворожого програмного забезпечення — приберіть згадку про нього з розпорядчого документа.

передбачте, як документувати операції, якщо первинка запізнюється/втрачена

Оберіть варіант документування операцій, якщо на дату складання фінзвітності не надійшла первинка:

• облікувати на підставі внутрішнього документа або розрахунку забезпечення під неотримані документи (п. 3.5 Положення № 88; лист Мінфіну);
• не відображати до дати отримання первинки та згодом оформити як виправлення минулорічної помилки згідно з НП(С)БО 6.

Пропишіть порядок документування, якщо втратили первинку через збройну агресію рф або вона перебуває на тимчасово окупованій території або в зоні, де точаться (точилися) бойові дії, і отримати її неможливо. Розробіть і затвердьте як додаток до облікової політики форми заяв про неможливість вивезення/втрату первинних документів.

опишіть порядок «воєнної» інвентаризації

Розробіть окремий додаток чи положення про інвентаризацію активів та зобов’язань в умовах воєнного стану:

• опишіть випадки, за яких маєте право дистанційно провести інвентаризацію активів та зобов’язань;
• врегулюйте дії підприємства, коли відсутні члени інвентаризаційної комісії або матеріально відповідальна особа;
• наведіть кореспонденцію рахунків з обліку списання не­оборотних активів, запасів, що знищені/пошкоджені/втрачені під час воєнного стану.

змініть порядок обліку необоротних активів

Через війну змінилися умови використання необоротних активів.

Перегляньте параметри розрахунку амортизації ОЗ через зміну економічних вигід від використання активів (п. 25 НП(С)БО 7). Для цього:

• змініть строки корисного використання ОЗ, що частково пошкоджені/відновлені після воєнних дій;
• перегляньте метод амортизації ОЗ, якщо через війну змінилася інтенсивність їх використання;
• встановіть різні методи амортизації для різних груп ОЗ;
• розгляньте варіант консервації деяких об’єктів ОЗ, щоб оптимізувати витрати на їх амортизацію, обслуговування й утримання.

Опишіть правила обліку зменшення корисності необоротних активів. Маємо на увазі ОЗ, що розміщені на тимчасово окупованих територіях або в районах воєнних (бойових) дій, до яких немає безперешкодного і безпечного доступу.

У наказі про облікову політику визначте, як обчислювати суму очікуваного відшкодування активів (п. 4 НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів»). Утворіть комісію, яка обчислюватиме величину втрат і розроблятиме форму первинки для їх фіксації.

Про яку відповідальність пам’ятати

Відсутність деяких положень у наказі про облікову політику або застосування застарілих облікових норм впливає на достовірність показників фінзвітності.

За порушення порядку ведення бухобліку, внесення недостовірних даних до фінзвітності на посадових осіб підприємства накладають адмінштраф у розмірі від 136 до 255 грн (ст. 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення; КпАП). За повторного протягом року порушення штраф більший — від 170 до 340 грн.

Рятує від відповідальності статус комерційного підприємства. Адже право застосовувати штрафи мають органи Держаудитслужби (ст. 234-1 КпАП).

Проте обережність не завадить платникам податку на прибуток, адже вони обчислюють податкові зобов’язання на підставі даних бух­обліку та фінзвітності (пп. 134.1.1 Податкового кодексу України). Бухгалтерська помилка, що впливає на показник податку на прибуток, є штрафонебезпечною. Якщо контролери під час перевірки з’ясують, що через недотримання облікової політики занизили об’єкт оподаткування — штрафи не забаряться попри воєнний стан.